«Оставлю я все мысли до рассвета,
Да дум уж нет, молитвенник раскрыт,
Глаза закрою, предо мною где-то
В далеком детстве девочка стоит.
Среди цветов, в лучах любви согрета,
В коротком платьице, с глазами в поллица,
С душой, простертой к людям, миру, свету,
Доверчиво взирает на меня.
Обрывки жизни, перемешаны все титры-карты,
Немое, черно-белое кино...
Разорвана вся пленка, застревают кадры,
И на экране только ангела лицо...»
Алеф Санти
Простор полей, свод неба голубого
В глазах невинных встретили меня
Девчушки робкой, возраста чудного,
Каким когда-то обладал и я.
Она стояла на цветущем поле
Свой взор направив в будущность свою.
На встречу ей в глаза смотрели двое:
Она сама и я, в чужом саду
Случайно заблудившись… Ангел свыше
От нас укрыл её, чтоб не пугать
Невинность. Люди, созерцайте тише
Себя, друзей, родных, семью и мать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
