Світанок зійшов над полями, І роси упали в траву.
Зоря Віфлеємська над нами. Ісусу співаєм Хвалу.
У серці надія сіяє. І серце любов'ю горить.
Я кращої віри не знаю, як Бога, Ісуса любить.
Прославте всі Господа Бога і Сина Ісуса Христа.
Він - Правда, Життя і Дорога. Він - віра, надія життя.
Хвала тобі Боже за Слово. За Хрест Твій Голгофський Хвала!
За Ісуса Христа дорогого. Хвала тобі Боже! Хвала!
Заснули Карпатські долини, мовчать у гаю солов'ї.
До Бога щоденно я лину, у мріях, бажаннях своїх.
Щоденно, щоночі, щоранку, я лину до Бога в думках.
Із Богом встаю на світанку. Із Богом іду по полях.
Як важко до Бога звертаюсь. Як сумно, Ісусу молюсь,
Згрішу - сповідаюсь і каюсь. Ти прости мені Боже, Ісус.
Бо життя, як незоране поле, і над світом панує цим зло.
Дивлюся на світ цей із болем, радію – мені повезло.
Тебе мій Ісусе я знаю. Твоє Ім'я у серці моїм.
З Тобою духовно зростаю, втішаюся Словом Твоїм.
Твоє Слово Ісусе навіки, Твоє Слово це правда й життя.
Твоє Слово для ран моїх ліки. Твоє Слово це пісня моя.
Амінь…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : К вечонму - Анна Дмитриева Человек, пробывший в заточении тела и души 18 лет из 37 лет от рождения своего, освобождён в духе Господом поёт сердцем:
"Всегда,всегда благодаренье пусть льётся из уст моих рекою в Небеса.
Живое всё вокруг пускай проснётся за жизнь благодаря Небесного Отца!"
