Это было давно, очень давно, когда я только обратился к Богу и начинал делать свои первые шаги в вере. Несколько раз по ночам мне снилась бычья голова, отрубленная бычья голова с кровью, лежащая на подносе. Как правило, эти сны снились после того, как мне удавалось глубоко смириться или перед своей матерью или другими людьми, с кем я был в конфликте. Когда мне удавалось покаяться в своей неправоте, наступить на горло собственной песне. Я помню, что тогда я никак не мог понять значение этих видений: что означает эта бычья голова и почему она отрублена, и какое это всё имеет отношение ко мне?
И только недавно в связи с ситуацией с одним близким мне человеком, мне вспомнились эти видения и как-то легко пришло понимание того, что бычья голова или бык - это символ упрямства, символ своеволия, и всякий раз когда мне удавалось преодолеть это своеволие, свою упрямую эгоистическую природу и смириться, я одерживал победу над самим собой что и символизировала эта отрубленная бычья голова. Я помню, что не воспринимал это тогда, как победу над собой, но, видимо, Бог это видел именно так.
Я думаю, что в каждом человеке, буквально в каждом, очень сильна эта эгоистическая природа, своеволие. Она вероятно зарождается ещё в чреве матери и проявляется даже тогда, когда младенец кричит, появляясь на свет. Первый крик - это его первый бунт, первое проявление его бунтарской природы.
Ну а дальше, в процессе жизни, эго человека только крепнет, эгоизм усиливается.
И так до сих пор, пока человек не придет к Богу и Бог начнет совершать с ним обратный процесс сокрушения его эго.
Думаю, что никакое серьёзное служение Богу невозможно без того чтобы человек не был сокрушен. Пока человек ищет своего, может ли он исполнять волю Божию?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.